Стахановський педагогічний коледж



26.04.2018





32 роки тому, а саме 26 квітня 1986 р на території України трапилася найбільша атомна аварія в світі, наслідки якої відчуває планета і до нашого часу.





На електростанції в місті Чорнобилі вибухнув атомний реактор четвертого енергоблоку.

У повітря одночасно було викинуто величезну кількість смертельно небезпечних радіоактивних речовин.

Зараз вже підраховано, що тільки за три перших місяці, починаючи з 26 квітня 1986 року, від радіаційного випромінювання буквально на місці загинула 31 людина. Пізніше 134 людини були спрямовані в спеціалізовані клініки для інтенсивного лікування від променевої хвороби, а ще 80 в муках померли від зараження шкірних покривів, крові і дихальних шляхів.





Чорнобильська АЕС (1986, 26 квітня і в наступні дні) як ніколи потребувала робочих руках. У ліквідації аварії брали участь більше 600 тисяч чоловік, більшість з яких були військовослужбовцями.

Мабуть, самим небезпечним наслідком події став величезний викид в навколишнє середовище смертельно небезпечних радіоактивних речовин, а саме ізотопів плутонію, урану, йоду і цезію, стронцію та самої радіоактивного пилу. Шлейф радіації покрив не тільки більшу частину СРСР, а й Східну Європу, і Скандинавські країни, але найбільше чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р торкнулася Білоруську та Українську РСР.

Розслідуванням причин виникнення аварії займалося дуже багато міжнародних експертів, проте навіть до сих пір ніхто точно не знає справжніх причин того, що сталося.

Після аварії навколо ЧАЕС довелося позначити так звану «мертву» зону в 30 км. Сотні населених пунктів були знищені практично вщент або поховані під тоннами землі за допомогою важкої техніки. Якщо розглядати сферу сільського господарства, з упевненістю можна заявити, що Україна на той момент позбулася п'яти мільйонів гектарів родючого грунту.





У реакторі четвертого енергоблоку перед аварією знаходилося майже 190 т палива, 30% якого під час вибуху викинулися в навколишнє середовище. Крім того, на той час в активній фазі перебували різноманітні радіоактивні ізотопи, що накопичилося за час роботи. Саме вони, на думку фахівців, і становили найбільшу небезпеку.

Понад 200 000 кв. км навколишніх земель було забруднено радіацією. Смертельна випромінювання поширювалося подібно аерозолю, поступово осідаючи на поверхні землі. Забруднення територій тоді в основному залежало тільки від напрямку вітру. Дуже сильно постраждали ті регіони, в яких 26 квітня 1986 року і наступні кілька тижнів пройшов дощ.

Люди цілий день нічого не знали про те, що сталося. 26 квітня 1986 року хтось працював на присадибній ділянці, хтось готував місто до майбутніх травневих свят, дитсадкові малюки гуляли на вулиці, а школярі, як ні в чому не бувало, займалися фізкультурою на свіжому, як їм здавалося, повітрі.





Робота з вивезення населення почалася тільки вночі, коли вийшло офіційне вказівку готуватися до евакуації. 27 квітня була оголошена директива про повну евакуацію з міста, запланованої на 14.00.

Так Чорнобильська АЕС, катастрофа 26 квiтня 1986 року на якій позбавила будинки багатьох тисяч українців, перетворила скромний містечко-супутник Прип'ять в страшний привид з спустошеними будинками, покинутими парками і скверами і мертвими, безлюдними вулицями.

З відзначення цієї трагічної події в коледжі викладачем Савостьонком О.П. була проведена інформаційно-просвітницька година «Чорнобиль – трагедія віку». Студенти ще раз згадали історичні події, які змінили життя та долю багатьох людей, вплинули на майбутнє українського суспільства.

© ВП «Стахановський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2016