Стахановський педагогічний коледж



27 серпня 2017 р.





27 СЕРПНЯ НАРОДИВСЯ ВИДАТНИЙ ПИСЬМЕННИК І.Я. ФРАНКО в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля.

Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867).

У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.

Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства.

У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».

В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана.

У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника.

У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя.

Помер 28 травня 1916 р. у Львові.

Збірки: - «В поті чола» (1890) - «Зів’яле листя» (1896) - «Мій Ізмарагд» (1897) - «Галицькі образки» (1897) - «Смерть Каїна» (1889) - «Іван Вишенський» (1900) - «Із днів журби» (1900) - «Semper tiro» (1906) - «Давнє і нове» (1911)

Твори: - поема «Мойсей» (1905) - повість «Boa constrictor» (1878) - соціальний роман «Борислав сміється» (1882) - історичну повість «Захар Беркут» (1882) - дитячий твір «Лис Микита» (1890) - роман «Для домашнього вогнища» (1892) - соціально-психологічна драма «Украдене щастя» (1893) - дитячий твір «Абу-Касимові капці» (1895) - роман «Основи суспільности» (1895) - роман «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.) - та інші.



Іван Франко писав для всіх – для галичан (гуцулів, бойків), для українців, що їх ми звикли називати східняками чи пак – наддніпрянцями, писав він і для колишніх буковинських й угорських русинів, і, звісно – для лемків у межах тодішньої та й нинішньої Польщі, яких він також, як і руських на Пряшівщині та Буковини, однозначно – і чи не першим після П. Й. Шафарика – зарахував до українців. Франко вірив, що

Встане славна мати Україна, щаслива і вільна

Від Кубані аж до Сяну-річки одна нероздільна.


До творчості І.Я. Франка звертаються сучасні композитори та виконавці. Пропонуємо прослухати пісню на слова Івана Франка «Човен» у виконанні українського гурту «Один в каное».




© ВП «Стахановський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2016