ЮВІЛЕЙНИЙ ХХ РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
9 листопада 2020 року відбулася наймасштабніша подія осені – ювілейний ХХ Радіодиктант національної єдності.
Текст диктанту, «Виклики книжкової ери», написав відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович, а прочитала його популярна акторка — Римма Зюбіна.
Всеукраїнський мовний флешмоб допомагає національному відродженню, глибше розуміти тенденції сучасної літератури, мовної культури, історії.
Відклавши убік побутові справи, весь колектив коледжу об'єднався навколо головної ознаки нашої державності — української мови.
В умовах карантинних обмежень та самоізоляції, Радіодиктант національної єдності писали в зручних для кожного містах.
Сьогодні стає престижно розмовляти вишуканою українською мовою, тому ми розуміємо, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей.
Викладач нашого коледжу Е.О. Веремієнко, яка цього року, нажаль, пішла з життя, залишила для нас чудові поетичні мініатюри, в яких звучить любов до українського слова.
Чи люблю я мову українську?
Щиру, ніжну, материнську,
Так, люблю…
Читаю Кобзаря,
Стуса знаю і Костенко,
Та болить моє серденько,
Бо не всі її шанують так,
Як я…
***
Українська щира, пелюсткова,
Ніжна, рідна, світанкова,
Райдужно – блакитна, веселкова,
Журавлина, тиха, смерекова…
Їй дарую я оці слова,
Бо без неї я – каліка, сирота.
***
Я - за рідну мову,
Україну,
Але це слова, слова...
Плаче Попелюшка - Україна,
Плачуть моє серце і душа.
Цікаві відомості з історії української мови
✅ Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
✅ Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
✅ Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
✅ Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
✅ Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.
✅ Перший радіодиктант національної єдності відбувся в травні 2000 року до Дня Кирила й Мефодія (24 травня) та з нагоди перепоховання Тараса Шевченка.
