Кадіївський педагогічний коледж



21 ЛЮТОГО – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

21 лютого, починаючи з 2000 року, відзначається Міжнародний день рідної мови. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. Коледжна громада вітає всіх зі знаменним днем та запрошує до

ОНЛАЙН-ОГЛЯДУ КНИЖКОВОЇ ВИСТАВКИ «РІДНА МОВА – ДЖЕРЕЛО МУДРОСТІ».



У 2014 році «Козацька абетка» з’явилася на поличках книгарень, у якій на 80-ти сторінках найголовніші події та герої з історії козацької доби викладені у вигляді невеличких статей в алфавітному порядку.



Книга допоможе осягнути багатство рідної мови. Збірка буде вірним помічником при вивченні мови або літератури, допоможе збагатити пам’ять, зробити мову образною та яскравою.



Книга – можливість обійтись без Інтернету. Книжковий словник надруковано на папері, інформація запам’ятовується краще й знаходиться завжди під рукою. А саме головне – тут і наголоси, і усі нові зміни згідно з чинним правописом.



«Практичний словник синонімів української мови» Святослава Караванського – «гуру» мовознавства, якому на долю випало, як члену ОУН, 31 рік концтаборів, у яких він не переставав працювати на лексикографічній ниві. Цей словник виручить у підшукуванні слів з однаковим чи приблизно однаковим значенням і, звісно, значно збагатить ваш лексичний запас.



Словник нецензурної лексики та її відповідників» подає точний опис значень близько 5000 слів і стійких словосполучень зі сфери усного мовлення, художньої літератури, публіцистики, традиційного сороміцького (еротичного) та сучасного міського фольклору. У цьому виданні перчені слівця, як і годиться у словниках, ілюструються різними цитатами. Тут прочитаєте Юрія Андруховича, Олеся Ульяненка, Юрія Винничука, звісно, Леся Подерв’янського та інших літераторів.



«Рідні імена» Галини Лозко, у якій зібрано близько 4000 слов’янських історичних та міфологічних імен, що становили іменослов наших пращурів. Матеріал, вміщений у книжці, є свідченням української ідентичності та самобутності. Авторка своєю працею доводить, що «до прийняття світових релігій слов’яни вже мали багатющий запас власних, рідних і зрозумілих усім імен – не запозичених і не нав’язаних силоміць чужоземцями». Книжка може стати у пригоді молодим батькам, які шукають імена новонародженим.



В книжці знайдете основні відомості з фонетики, графіки та граматики сучасної української мови, а також головні правила орфографії, синтаксису і пунктуації згідно з останніми змінами й доповненнями українського правопису.



Назва книжки Івана Вихованця «Розмовляймо українською» говорить сама за себе. Культура української мови – завжди актуальна для журналістів, студентів та, по суті, кожного, кому не все одно, що і як він говорить. З цією корисною книжкою, яка має стати для вас настільною, легко дізнатися про типові вади усного і писемного мовлення, виконати роботу над помилками і, звісно, плекати мову.



Книга презентує низку неспростовних фактів впливу києво-руської (української) мови на пізніше формування московської мови (російської). Святослав Караванський, знаний фахівець у словникарстві, питання походження і розвитку мов досліджує саме за допомогою словників – джерела зафіксованих мовних форм. Пройти увесь шлях доказів та роздумів разом з автором, можна прочитавши це дослідження на 192 сторінках.



Іван Дзюба залучає провести паралелі між станом мовної ситуації в нашій державі тоді і зараз, а також почитати ще новіші публіцистичні речі і, звісно, замислитися. Недарма серія, у якій вийшла книга називається відповідно «Читай! Думай!».


Упорядник збірки – правозахисник Олекса Тихий, член-засновник Української Гельсінської групи, закінчив роботу над рукописом у 1976 році, але невдовзі після того був засуджений за «антисовітську пропаганду». Збірка містить документи та висловлювання видатних людей про мову. Роль мови в житті народу, історична доля української мови, статистичні дані, мова і патріотизм – про це і не тільки йдеться в унікальній самвидавній книжці.



«Книга становить спробу опису сучасної української літературної мови як системи в усьому багатстві її стилістичних варіантів. З цього погляду вона має бути корисна не тільки мовознавцеві, а кожному, хто стикається з мовою в своїй практиці: учителеві, журналістові, священикові, просто інтелігентній людині», – говорить про свою книгу сам Шевельов.







© ВП «Кадіївський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2016