Кадіївський педагогічний коледж



ОНЛАЙН-УРОК: ІСТОРІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ В ІСТОРІЯХ


День Незале́жності Украї́ни — державне свято, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді.



17 березня 1991 року проводився єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М. Горбачова — то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України. Одночасно того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:



18 червня 1991 року внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого у переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України». Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:



5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня — День незалежності України» замінити словами «24 серпня — День незалежності України». Від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня

ПОЧАТОК ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ

Здобуття Україною незалежності створило нову соціально-політичну ситуацію. Відходила в минуле радянська епоха з її тоталітарним політичним режимом, одержавленою економікою, деформованими міжнаціональними відносинами. Нові реалії поставили перед суспільством завдання творення нової України. На цьому шляху можна виокремити такі періоди: 1991–2004 роки — час становлення незалежної держави, перебування під посткомуністичним впливом інерційного мислення еліти та народу; 2004–2013роки — перехід на доба трансформації на європейський вектор розвитку (Україна між Помаранчевою революцією та Революцією Гідності); 2014–2019 роки — перемога прихильників європейського вектора.

Серед першочергових завдань, які необхідно було вирішувати владі та суспільству, визначилося кілька: встановлення недоторканності кордонів, регламентування порядку їхнього функціонування; прийняття державної символіки, визначення громадянства, правове забезпечення міжнаціональних відносин, прийняття конституції, яка б відповідала новій історичній реальності України; створення органів безпеки та українського війська, бо стара радянська армія мало надавалася до реорганізації. Нажаль, процес військового реформування затягнувся до часів російсько-української війни 2014–2019 років. В економічній сфері нагальними завданнями стали: перехід до ринкової економіки, зорієнтованої на соціальні потреби людей; формування фінансової системи, запровадження власної грошової одиниці. Вимагав також чіткого визначення зовнішньополітичний курс. Представники «партії влади» намагалися до 2004 року та й у 2010–2013 роках всидіти на двох стільцях: з одного боку — маніфестували свою орієнтацію на Європу; з іншого — прагнули зберегти свій євразійський статус часів СРСР.

Упродовж 1991–1992 років Верховна Рада затвердила низку законів, які закріплювали новий статус держави. У жовтні 1991 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про громадянство України», який визначав громадянство людини її невід’ємним правом. Громадянство було надано всім жителям України, хто не заперечував проти цього і не був громадянином іншої держави. Законодавчо було врегульоване національне питання. У статті 1 Декларації прав національностей України, затвердженої у листопаді 1991 року Верховною Радою України, вказувалось: «Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні, культурні права». Водночас Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про державний кордон України», а у грудні 1991 року — Закон України «Про Збройні сили України», згідно з яким військові на території України мали або добровільно скласти присягу на вірність українському народові, або перейти на службу до будь-якої іншої армії. Постановою Верховної Ради створена Служба національної безпеки України (СНБУ, з 1992 року — Служба безпеки України — СБУ). У січні-лютому 1992 року затверджені державні символи України: музична редакція гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...», Державний Прапор України (синьо-жовтий), малий Державний Герб — Тризуб, знак княжої держави Володимира Великого. Прийняті законодавчі акти були актуальними і сприяли формуванню елементів нової української держави.




Гiмн

  Завантажити PDF версiю "ІСТОРІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ В ІСТОРІЯХ"







© ВП «Кадіївський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка», 2016